Навколо суєта розніжених фантазій,
Казковість на порі в танок жаги ввійшла
І грає жвавий твіст весна на новий лад,
Маестро неземний розщедрився наразі.
Відтворює дива, йому кортить спіймати
За хвіст прудке «люблю» й озвучити тобі.
Тримає серце спрагле невгамовний біт,
Вдягає день звичайний у святкові шати.
І все навкруг до неба тягнеться й радіє,
Душа, натхненна світлом, обхопила вись.
Весна дарує гінко свій вертливий твіст,
Маестро творить у принадності надії.
10:10, 01.03.2020 рік.
Зображення: https://postila.ru
Твiст
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2020
Свидетельство о публикации №120030103896
Свидетельство о публикации №120030103896
Рецензии
