Сирень

вольный перевод с укр. стих. Валентины Козачук
"Бузок" http://stihi.ru/2020/02/28/9863


И снова день к закату... Миновал...
Зайду домой, присяду у окошка:
Который год - Господь нам даровал! -
Сирени необъятное лукошко...

Спросите, сколько минуло мне лет -
Чуть старше буду я большой сирени,
Что у ворот... Уж сколько мамы нет! -
Оставила нам радости весенней...

...Мне помнится девчонкой лет семи,
На "велике", ободраны коленки...
Вот дождь нас догоняет, гром гремит -
Я помню, так знакомились мы с Ленкой...

...Пятнадцать... распускается сирень,
Нас вешние волнуют ароматы...
Мы с Ленкою проводим школьный день
За сплетнями о парнях и девчатах...

...Пожалуй, сорок... Кружится снежок
Простыла дочь, опять температура...
Сирень в окне, как беленький стожок...
Сынок - в отца - и ростом, и фигура!

И думы друг за дружкою бегут,
И тишина в дому не умолкает...
Кусты сирени каждый год цветут -
Лет шестьдесят! - цветов не убывает...

оригинал

Бузок

І знову день пройшов. Відгомонів.
Зайду до хати, сяду біля столу
Дивлюсь в вікно: бузок уже розцвів,
Все, як завжди, іде собі по колу...

Якщо спитаєте мене про вік ,
Сама відразу, навіть , розгублюся...
Бузок росте давно біля воріт,
Його садила ще моя матуся!

... Ось я, дівча - приблизно років сім -
Велосипед, зеленка на колінах.
Втікаю від дощу, гуркоче грім...
"Новенька" в класі на ім’я Поліна.

...П’ятнодцять років. Розпустивсь бузок.
Весна хвилює і юначі очі,
З Полінкою прогулюєм урок:
Пліткуємо про хлопців і регочем!

Чи може сорок вже? Іде сніжок,
У дочки грип, температура,
Стоїть, як парусник, в снігу бузок,
А син вже з батька: плечі і фігура!

Все тягнеться вервечка із думок...
В будинку примостились тіні й тиша.
Вже шість десятків років цей бузок
Цвіте біля воріт, та все рясніше!