Якщо волі тобі забажається -
Розстелюся степами широкими.
Якщо спека утомить дорогою -
Тобі річкою стану глибокою,
І вербою від сонця палючого
Прихищу тебе щиро під кроною.
Втішу око садами квітучими,
Виноградними зрілими гронами.
Огорну тебе теплою хвилею.
Хочеш, тишею стану чи піснею?
Можу бути чужою і милою...
І примарною можу, і дійсною.
Як захочеш, я стану відрадою,
Якщо треба - крилом підійматиму.
Відпущу, якщо мариш польотами!..
У печалі тебе обійматиму.
І розквітну барвистими ружами,
Соловейковим співом зчарована,
Буду сонцем пекучим і стужею,
Доки серце з любов'ю зримоване,
Доки світлом душа надихається,
І польоти повінчані з крилами,
Доки мріється і кохається -
Тобі слабкістю буду і силою.
Тобi слабкiстю буду i силою
© Copyright: Петренко Ольга, 2020
Свидетельство о публикации №120022809394
Свидетельство о публикации №120022809394
Рецензии
