На гранi
Тому не рвусь завчасно в яму лізти.
Натомість сум горілкою заллю...
Таки - правий: життя не має змісту.
Відтак - у інший вимір занесе,
Хоч уві сні на мить пірну у спокій.
Похилий вік кінцівками трясе,
Та носить від похмілля в різні боки.
Планида вже готує коментар,
А піп - чуттєвих споминів промову.
Душа шаліє, лізе на вівтар,
Щоб досягнути гілочку тернову.
Та відкуп залишився на землі.
Я - мученик (такі вже примхи долі).
Харон зарубку робить на веслі...
Нічого не попишеш - гра престолів.
Наскільки це важливо, не збагну,
Хоч здихався вже мук анабіозу.
То ж трішки оковитої хильну,
Та утоплю у ній життєву прозу.
Свидетельство о публикации №120022803802
Сум, смуток не повинен стати на заваді щоби бути щасливим і тішитись життям...Потрібно просто придивитися з якого джерела ми п'ємо нашу воду - радість, вдохновіння, мотивацію.
Все що не будує наш - то руйнує! Бажаю вам подальшої творчої наснаги ! З повагою
Михаил Сахоненко 10.02.2024 11:11 Заявить о нарушении
Щодо контрасту настроїв двох прочитаних творів скажу наступне: усе залежить від стану душі, коли пірнаєш у творчий вир віршопису. Те, що виходить з-під пера - доволі різнобарвна писанина. Природа продукує лише хороші позитивні емоції, тому і вірш випромінює життєву силу. А ось роздуми про сенс життя - це дещо інша категорія відчуттів. Здебільшого - це важка поезія з вагомою долею песимізму. Нащастя творів подібного спрямування не так вже й багато. Тому особливо хвилюватись не доводиться.
Дякую, що завітали... "на вогник", за позитив коментаря та ненав'язливу настанову на позитив.
Запрошую знову завітати в гості до моєї творчої сторінки. Шедеврів не обіцяю, проте цікаві незвичайні речі, звісно, є, і вони очікують свого читача. Буду радий знати і Вашу думку про якість написаних робіт.
З повагою
просто А.К.
Андрей Королёв 7 11.02.2024 00:25 Заявить о нарушении