Близька пора осінніх холодів.
Вони завжди були такі нестерпні.
І осінь починається у серпні
Раптовим опаданням всіх садів,
І тануть сподівання невичерпні
На гори незаслужених плодів.
І буде шлях по замкнутій прямій
З властивістю простісінького кола.
Ти вже не озираєшся довкола,
І зовсім вже не чути голос твій.
Жорстока хуртовина, як ніколи,
Додому не потрапити, хоч вий.
І, що на крик ніхто не відгукнеться,
Пораненим не піднесуть води.
Лише тому вода піде на дно криниці,
Скорботним передвіщенням біди.
Піде на дно, і там на дні минеться.
Я - знов малюк, мені лиш сьомий рік.
В холоднім полі сам на цілім світі.
І під ногами довгий-довгий сніг.
А я лиш чую про квітуче літо,
Про запах трав, розливи рік...
Та все дарма - зима на білім світі.
Спокута. Переклад з Андрiя Макаревича
© Copyright: Андрей Королёв 7, 2020
Свидетельство о публикации №120022803688
Свидетельство о публикации №120022803688
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.