Бо вiдiрвати вплетене не вдасться

Весни розквіт… Я з нею розквітаю:
Весняне Сонечко заповнило всю душу,
Його у серце вміло я вплітаю,
Воно життя несе, мене не сушить!

Так гарно серцю, ще воно не знало
Такого дотику!.. Хвалу несу я Богу,
Бо ж тільки в Ньому все є досконалим,
Іти із Ним я далі хочу в ногу!

Сил вистачить, бо ж донька давно Божа,
Усе умію я впорядкувати,
Молитись буду, ставить огорожу,
Не дам нікому щастя зруйнувати!

Це Сонечко так зігріває душу,
Признаюся: не сушить таке щастя…
Ніхто не зможе нам його порушить,
Бо відірвати вплетене не вдасться!
                27.02.2020.


Рецензии