Бо вiдiрвати вплетене не вдасться
Весняне Сонечко заповнило всю душу,
Його у серце вміло я вплітаю,
Воно життя несе, мене не сушить!
Так гарно серцю, ще воно не знало
Такого дотику!.. Хвалу несу я Богу,
Бо ж тільки в Ньому все є досконалим,
Іти із Ним я далі хочу в ногу!
Сил вистачить, бо ж донька давно Божа,
Усе умію я впорядкувати,
Молитись буду, ставить огорожу,
Не дам нікому щастя зруйнувати!
Це Сонечко так зігріває душу,
Признаюся: не сушить таке щастя…
Ніхто не зможе нам його порушить,
Бо відірвати вплетене не вдасться!
27.02.2020.
Свидетельство о публикации №120022708367