Чому ми такі різні?
Розділено все тут на два табори,
жорстоко, до крику, до болю!
Чому в тебе ненависть в серці горить
і різні такі ми з тобою?
Тут сонце-ярило підсмалює день
і холодом ніч тут проймає;
війна в цім краю вже роками людей
за їх ворожнечу карає!
Немає ладу ні в верхах, ні в низах, -
безхатченки є і голодні.
Що зшито погано – те рветься по швах,
і хто нас помирить сьогодні?
Хто – вліво, хто – вправо, а з місця – ні руш,
і тільки надія в нас є ще.
Та, скільки ж вам мертвих потрібно ще душ,
щоб ви схаменулись нарешті?
Багато «вовків» тут, на нашу біду,
що крові напитися прагнуть!
А вовка ж, відомо, годуй, не годуй,
та, гени у ліс його тягнуть!
Де розбрат в народі – не ждати добра
і миру не буде там, звісно.
Спалити солому так легко до тла, -
достатньо маленької іскри!
Липень 2019 р.
Почему мы такие разные?
© Copyright: Карпенко Наталия, 2020
Свидетельство о публикации №120022605541
Свидетельство о публикации №120022605541
Рецензии