Очі сині мов волошки,
Коси чорні як смола.
Це мені отаку вроду
Рідна матінка дала
Синь очей взяла із неба
Для коси хмарку взяла
Бо хотіла щоб дитина,
Її найкращою була.
Та якби ж краса дівоча
Зберігалась все життя.
Жаль, на старість блякнуть очі
Голову покриє сивина.
Лиш одне нам остається,
Що душа все ж молода.
Та що поробиш так дається
Що на усе своя пора.
24.02.2020
Девичьи глаза
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2020
Свидетельство о публикации №120022406036
Свидетельство о публикации №120022406036
Рецензии