Ставить зайві запитання -
Привілегія для тих, хто
Пяний звечора до рання
І звязать не може лика.
Ну а в кого - череп повний
Звивин та пустих думок,
В тому бачиться умовний
Ворог, котрий звів курок.
І питанням може вбити,
Підірвати гідність строю,
Тож таких потрібно крити -
Тільки козиром без бою.
Бо почнеш давати шанси,
Хоч на крок пускати ближче -
Від питань не буде спасу,
Й мізки ж стануть попелищем.
А як крикнеш по команді -
Струнко, вільно, кроком руш,
То й думки відразу в ладі
Будуть з тим, хто їх приглушить.
Розрівняються, як стрілки,
На поглажених штанах -
Звивини, а від горілки
Стануть слати дембель нах.
Бо у мріях - дослужитись
До полковника - не нижче,
Бо війна для тих, хто жити
Вміє там, де кулі свищуть.
Тож навіщо запитання,
Погляд - зведений в приціл,
Якщо мозок без вагання
Сам себе назначить в ціль.
БОкС-34
© Copyright: Хохол Хохотович, 2020
Свидетельство о публикации №120022307461
Свидетельство о публикации №120022307461
Рецензии