В дпов сти-22

Із залежностей - найважчих,
Згубних та невиліковних,
Не цигарки і не пляшка,
Й не обманливий наркотик.

Важко з ними сперечатись,
Часом навіть неможливо,
І найлегше просто здатись,
Ніж шукати надможливість.

Та якщо шукать причину,
Й змусити себе боротись,
То в людині та відчинить
Всі проблеми, як ворота.

Гірше, як залежність в інших
Відкорковує причини,
Від їх пяних й млосних рішень,
Від діянь їх самочинних.

Як невидимим шнурочком -
Звязаний життям собачим,
З тими, що дійшли до точки,
І нікого не пробачать.

Від людей, яким і руку
Не подав би в привітанні,
Бо затягнуть у багнюку -
І не вирвешся в борсанні.

Та залежність, як ошийник
Передавлює, жме горло,
Швидше трісне відділ шийний -
Аніж витягнеш нагору.

Ледарі, бомжі, пянички -
Тільки й ждуть, щоб хтось нарешті-
Взявсь за них і згубну звичку -
Наче хрест, звалив на плечі.

І залежний від залежних -
З хрипом, свистом від задишки,
Як кінь з возом - обережно -
Куди вийде, тягне дишло.