Пiслямова

              *    *    *

З'єднати знову не зумів
Зі слів розрізнених відрізки...
З товстезних складених томів
Лиш зберегти вдалось відгризки...

Хоч для прощального листа
Ще не знайшлось причин вагомих,
Бо ще не стулені вуста
Для слів нових та невідомих.

Але ж чомусь і бачив знак
Рядків заключних в післямові,
Щоб обірвати десь отак
Себе зненацька на півслові.

Заполонивши все життя,
Моє минуле уникало
Побачення із майбуттям,
Що повсякчас кудись втікало.

На жаль, без зустрічей складних
Всі спроби вижити — невдалі,
Бо не дізнатися без них,
Що буде там зі мною далі?

Як не сховатися мені
Від часових кривих відхилень,
Так не спалити на вогні
Усіх життєвих перевтілень.

Втікаючи від карми, зліз
Із особистої нірвани
Назад, де каючись до сліз,
Коліна стер до крові в рани.
 
Та в різні двері наугад
В молитвах тицявся без міри...
         =  =
...Тому і хочеться назад
Туди, де я у щось ще вірив!

               

             *     *     *

                / 24. 02. 2020 р. /






   

      


        * Вільний скорочений переклад
         Лев Либолев  "Послесловие"