Я знаю, ми виннi

Я знаю, ми виннi... ми виннi...
Скажи тiльки в чому, мiй боже...

Чому ця вiйна i донинi
не смертi рахує, а грошi...

Я бачу, як сонця уламки
Сгорають iз вiрою вкупi,
Змарнiлi, тривожнi свiтанки
Принишкли iз смертю в окопi.

I я вже невзмозi мовчати
Гiрка та солона вiд болю...
Пустi, разграбованi хати
Вдивляються в сиву тополю.

Як сталось, що мiсця не має,
Менi в моїй любiй Країні?
В гнiздечко завжди прилiтає
Лелека з чужiй далечiнi.

Я знаю, ми виннi... ми виннi...
Скажи тiльки в чому, мiй боже...


Рецензии
Люба Людмило! Дуже гарно написано! Проте, я не вважаю, що ми з тобою винні! Прості люди з обох боків не починали цю безглузду гібридну війну. І матері з обох боків ллють однакові сльози по загиблим синам своїм. Мені болить за простих людей, і за тебе теж, люба. Бо я прекрасно розумію, що таке кинути рідну хату та тікати світ за очі! Не позичу такого нікому! Дуже погано, що дехто забув про Велику Вітчизняну війну, як воно було! Так то були фашисти! А хто сьогодні прийшов туди, де його не чекали? Та навіщо?

Юрий Тригубенко   20.02.2020 18:27     Заявить о нарушении
Це так,Юрiю, саме тому ЛГ запитує бога у чому вина, вона знає, що все даєтся для чогось, але не розумiє, провини...
Дякую за розумiння.

Людмила Кучер   21.02.2020 19:41   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.