(Посвящаю Кавериной Л.Д.)
Є в селищі нащім жінка одна,
Тяжко склалося в неї життя.
Бідна, не в силах нічого змінити.
Ой, як же важко на світі їй жити!
Бог їй послав слова мудреця:
"Ти посміхайся, як плаче душа.
Ти посміхайся частіше і всюди,
І тоді легше в житті тобі буде".
Часто я згадую жіночку ту,
Добру душею і милу таку,
Посмішку щиру її на вустах.
Чом же зостався той смуток в очах?
15.11.2013г.
Женская доля. На украинском языке
© Copyright: Елена Задорожная-Щербакова, 2020
Свидетельство о публикации №120021803759
Свидетельство о публикации №120021803759
Рецензии