Светлые воспоминания

Світлі спогади

Україно моя мила, рідний краю,
Як давно це відбувалось, мов у сні…
Я дитиною малою, пам'ятаю,
Полюбляла у лужку співать пісні.

В лузі річечка звивалася маленька, -
Ворскли славної один із рукавів,
А водичка в ній - прозора і чистенька,
Певно, кожен в ній скупатися хотів!

В річці верби полоскали довгі коси,
Мов в люстерко милувались на красу,
В буйні трави опадали срібні роси,
Напуваючи косарикам косу.

Малювала я багряний захід сонця,
І п'янив мене відверто запах трав;
Заглядала вишня у  віконце,
Соловейко на калині щебетав…

Україно, краща квітка серед квітів!
Ці озера, гори, ріки і ліси!
Ми не знайдемо, напевно, в цілім світі,
Іще ліпшої й багатшої краси!

Золотавились поля твої колоссям,
Відчувалось, - є господар на землі!
Працювали на той час у нас колгоспи, -
Був  і хліб,  і все до хліба на столі.

З кожним роком розквітали наші села,
В них весела щебетала дітлашня;
Весілля  гули  в  нових оселях,
З міста їхала до нас уся рідня!

Україно моя мила, рідний краю,
Як давно це відбувалось, мов у сні…
Вже добробуту у селах тих  немає,
Мов пробігли  орди навісні!

Січень 2013