Осiннiй мед

                «Медом духмяним
                Наповнили бджоли стільник…»
                (Сімадзакі Тосон)

Наповнимо келих:
Всесвіт інакший співає хорал
                забороненій вірі
Ми забули про час
                холодів і вітрів:
Нині осінь – тепла і щедра,
Осінь плодів забуття,
Наповнимо келих
Медом хмільним!

Миші веселі на темнім горищі
Серед пилюки
                славлять весільний бенкет:
Ми живемо в саду,
Де гронами стиглими ягід
Звисає п’янкий виноград.
Наповнимо келих!

Словами простими
Прославимо голку сосни:
                зелену й пахучу
Серед золота осені,
Серед крику птахів невідомих,
Що лишаються з нами
Славити осінь поезії –
Наповнимо келих!

Щедрого поля господар
Жмуток трави запашної
Палить на требу богині полів.
Час бубнів, кіфар:
Наповнимо келих!

Світ ще не став
                крижаним,
Кат поховав
                у глині важкій
Свій втомлений меч,
А новий ще коваль не майструє,
Ще радість висить у повітрі
Легким павутинням:
Наповнимо келих!