Присвячується українському поету
Максиму Тадейовичу Рильському
Сріблястий спів... Як завмирає серце!
Перед очима – синій небосхил…
Вдивляюся я в нього, як в озерце,
І відчуваю дихання вітрил…
Неначе я п’ю осені самотність,
Весну стрічаю, не лічу роки,
Сприймаю серцем миті неповторність
І відчуваю дотики м’які…
Як тепло на душі! Так, ніби літо
І пестить, і чарує в той же час.
Доносить вітер аромати жита,
Що схожі з чистим таїнством причасть…
Ведуть мене рядки в гаї зелені,
Де набирається піднесення душа,
Де щедрою рукою щастя жмені
Природа сипати повсюди поспіша…
Так тепло від дбайливого торкання
Промінчиків, що виграють в імлі…
За щедрість і любов, за слів плекання
Тобі, Поет, вклоняюсь до землі…
Ведуть мене рядки
© Copyright: Галина Чехута, 2020
Свидетельство о публикации №120020508936
Свидетельство о публикации №120020508936
Рецензии
Галина, великолепно!
Вы прекрасно пишете на красивейшем языке.
I знову "так тепло від дбайливого торкання
промінчиків, що виграють в імлі…"
Дякую "за щедрість і любов, за слів плекання
тобі, Поет, вклоняюсь до землі"…
С уважением - Раиса.
Раиса Смальченко 06.02.2020 08:35 • Заявить о нарушении
Вы прекрасно пишете на красивейшем языке.
I знову "так тепло від дбайливого торкання
промінчиків, що виграють в імлі…"
Дякую "за щедрість і любов, за слів плекання
тобі, Поет, вклоняюсь до землі"…
С уважением - Раиса.
Раиса Смальченко 06.02.2020 08:35 • Заявить о нарушении
Спасибо. К сожалению, я почти не пишу на украинском. Испытываю недостаток знаний. Запас слов не настолько богат, чтоб выражать свои чувства. В этом году у нас будут проводить скайп-конференцию об этом поэте. Я почитала его стихи, биографию. Ведь то, что учили в школе, давно забылась. И попробовала написать стих. Оказывается, Рыльский очень много писал о природе, особенно в начале своего пути. Это так близко мне.
Я рада, если получилось.
Галина Чехута 06.02.2020 09:47 Заявить о нарушении
Я рада, если получилось.
Галина Чехута 06.02.2020 09:47 Заявить о нарушении