Коли ми зберігаємо від світу
Щось у шкатулці на замок закритій
Так дивно, що у таємниці кожній
Є те, про що кричати небу можна
Гординя, що із сумом, та із грою
Сховали й думаємо - є собою
Симпатія з цинізмом, ще й під гримом
І ті , що не вдались у віршах рими
Серйозність майже впертість , розум з сміхом
В шкатулці перебрали – маєм втіху
Шкатулка в кожного своя звичайно
І кожен з нас в ній зберігає тайну
***
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2020
Свидетельство о публикации №120020105967
Свидетельство о публикации №120020105967
Рецензии