В. Саенко
А ті прийди, прийди через сніги,
настирливо в чеканні і нестримно,
Даруй чуття солодкої жаги,
Хоч у повітрі до безглуздя зимно!
Моя любов дзвенітиме, мов дзбан,
Розпустить неземні квітучі віти.
Кохання вірне - долі талісман,
Нам буде світлим поміслом бриніти.
А ти прийди, прийди через сніги,
До серця влий ту непорочну краплю,
Коли мовчать у тиші береги,
Крізь плин віків до тебе я не втраплю.
***
А ты приди, приди через снега,
Настырно в ожидании безбрежном,
Дай ощутить мне жажды берега,
Хотя зима гуляет безмятежно.
Моя любовь звенеть начнёт, как жбан,
В ветвях распустит неземные ветви.
Любовь же верная - судьбы мой талисман,
Нам будет светлым помыслом навеки.
А ти приди, приди через снега,
Дай сердцем целомудрие почуять,
Когда молчат в безмолвьи берега,
Сквозь толщу лет к тебе, к тебе лечу я.
А ты приди
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2020
Свидетельство о публикации №120020100352
Свидетельство о публикации №120020100352
Рецензии