ладони
на вялікай тваёй далоні
праступаюць лёсы палонніц…
Злаві мяне!
У тваіх “глыбінях”
я й сама хачу быць рабыняй!
Трапіць з радасцю непадзельнай
на астатніх
(ім ўласна міма)
ў павуцінку маршчын любімых!
Павучок мой, дурной надзеяй
я жыву (на мяжы з экстрымам)…
Сам
на лініі баявых дзеяў
з ліній любові сатры мяне,
калі ў думках тваіх астылых,
ці адчайных, ці асцярожных
стану я (з атраду двухкрылых),
той, з якой не па-людску можна!
Улюбёнай гадаць трывожна…
На далоні тваёй - працяжнік
між “наложніцаў” я. Ў стрыптызе
слоў
прызнацца цяпер не страшна -
палягае ўсё ў кампрамісе:
калі шчасцем ты змог зняважыць,
значыць болем паспей узвысіць…
Свидетельство о публикации №120013009925
Сквозь пунктиры ласковых линий
на широкой твоей ладони
проявляются судьбы пленниц.
Поймай меня! В глубине их
я сама хочу быть рабыней!
Угодить с неподдельной радостью
из последних (им, собственно, мимо)
в паутинку морщин любимых!
Паучок мой, с плохой надеждой
я живу (на грани экстрима)...
Сам,
на линии боевых действий,
с линии любви сотри меня,
если в мыслях твоих холодных,
отчаявшихся, осторожных,
стану я (из отряда двукрылых)
той, с кем бесчеловечно можно!
Влюблённой гадать тревожно...
На ладони твоей - запятая неважная
между "наложниц" твоих. В стриптизе
слов
признаться теперь не страшно -
находится всё в компромиссе:
если счастьем ты смог унизить,
значит болью успей возвысить...
Вячеслав Григорьевич Коротин 10.02.2020 11:58 Заявить о нарушении