Уйміться вітри,біль уймись!
За діток наших підневольних.
Схились.Й молись за їхню долю,
Тобі подякують колись.
Кричи і плач у темну ніч...
Ховаючись щоб люд не бачив.
За долю їх,долю козачу.
Не знаючи у чому річ.
Дивись дуби стоять у полі.
То роду нашого сини.
Вони вартують,-сили й волі.
Щоб не було ніде війни.
Дивись як крона їх буяє.
Корінь розрісся у землі.
Цінуйте,бо ціни не має...
Їх подих на своїй ріллі.
(понкратова.О.В.)
Уймiться вiтри
© Copyright: Лена Грама, 2020
Свидетельство о публикации №120013003565
Свидетельство о публикации №120013003565
Рецензии