Щось таке світле з‘явилось в душі
Щось таке тепле, домашнє, святкове;
Так лиш проклюнулось десь в глибині
Щось без пояснень, ролей всіх і мови
Глибоко в серці десь стало так добре
Боже, невже це і справді любов?!
Я наче щастя смакую на пробу,
Таке солодке й повітряне мов
Ніяк не вдасться звільнитись з кайданів
Біль звинувачень нечесних тягар
Мене дитину вводили в оману,
Лиш випускаючи злісний свій пар.
Я всьому вірила: «так, справді винна,
Все що стається - це я так роблю!»
Й зараз в усьому вбачаю провину,
Як же змінити пластинку оцю?!
Мов серед темних думок промінець,
Вільний від суджень, причин і умов.
Боже, невже дізнаюсь накінець,
Що таке справжня до себе любов?
Любов до себе
© Copyright: Розалина Воробьёва, 2020
Свидетельство о публикации №120012903505
Свидетельство о публикации №120012903505
Рецензии