Дякую Богу, що дихаю
Й хочеться дихати ще.
Стрічкою, річкою тихою
Стежка життєва тече.
Дякую, що розмежовую:
Де золоте, де святе?
Де висота, де безодня є?
Дякую Богу й за те,
Що незнайомим не тикаю,
Грань не руйную тонку,
І що з природою дикою
Поводжусь не як «дикун».
За щастя формулу знайдену
«Дякую!» Богу скажу,
Бо не розгублюю райдугу
І в найгучнішу грозу.
Що впорався із недугою,
Взявши наснагу у трав,
І що веселкою другою
Райдужну подругу дав.
Дякую ще й за поезії
Зрілі яскраві рядки.
Рівень її не понижую.
Бо їй дзвінкій завдяки
Пишною, віщою піснею
Богу подяка зліта
За мрію, що нині здійснюю
З вами. А річка життя
Рідним і друзям утіхою
Тепла і тиха тече.
Дякую Богу, що дихаю,
Й хочеться дихати ще.
2017
Дякую Богу
© Copyright: Игорь Герасименко Кременчугский, 2020
Свидетельство о публикации №120012903435
Свидетельство о публикации №120012903435
Рецензии
И дай Бог. А в сто лет по рюмке хлопнем, если пригласишь. Лыблюсь. Привет.
Игорь Ярин 04.06.2021 19:50 Заявить о нарушении
Игорь Ярин 04.06.2021 19:50 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.