Обовязок-4

Зранку в кухні дзвін та брязкіт,
Ляскання, дзижчання, гуркіт,
На обличчі в жінки - страсті,
Що ламають пальці в хрускіт.

Тумбочки - стріпнули дверці,
Як ворони з сміттєзвалищ,
Що клюють в віконні скельця,
Піджидаючи пристанища.

І шухляд міцні щелепи,
Розжувавши вилки в порох,
Смичуть мязи, хоч в дотепі
Гублять усміх випадковий.

Шурхотить пакет від сміття,
Перекривши геть повітря,
В нім тріпочеться саміття,
Віддаючи сморід вітру.

Зацвіла в пакетах - здатність
Примирившись з лихоліттям,
Всю до крихт себе роздати,
Чоловіку, внукам, дітям.

Із кастрюль смердить від злості,
Що нема з борщу віддачі,
Який зварений на кості,
І ще вчора пахнув смачно.

В грудях булькотить зловтіха,
Над своїм життям безглуздим,
Що, віддане чоловіку,
Звисло з шиї, як обуза.

Алгоритм завчених рухів -
Не пускає на свободу,
Тілом крутячи на кухні -
Як черпак в коловороті.

В морозилці - ждуть старанно
Скуті кригою бажання.
Та хто замість жінки стане -
До плити кричать в мовчанні.