Той край, де пам'яті не спиться,
Де в полі вітер та трава,
Чим більш живеш, тим більше сниться,
Мов дивна казка польова.
Де ще не втрачені надії,
Де безтурботна голова,
Розквітлий мак на сонці мліє,
Та пісню жайворон співа.
Таке тепло іде від поля,
Що розкривається душа
Для щастя, пісні, льоту, волі
І всім напитись поспіша.
Де обважнілий стиглий колос
Живе, схилившись до землі,
Злітає в серце рідний голос
Зі струн небесних скрипалів.
Казка польова
© Copyright: Вероника Лаврентьева, 2020
Свидетельство о публикации №120012704316
Свидетельство о публикации №120012704316
Рецензии
Оце так ВIРШ! Гарний, гарний...
Добрый День, Вероника! Очень понравился...
С искренним уважением,
Владимир Кусков 02.02.2020 17:29 • Заявить о нарушении
Добрый День, Вероника! Очень понравился...
С искренним уважением,
Владимир Кусков 02.02.2020 17:29 • Заявить о нарушении
Спасибо, Владимир!
Очень приятно).
С теплом,
Вероника Лаврентьева 02.02.2020 17:42 Заявить о нарушении
Очень приятно).
С теплом,
Вероника Лаврентьева 02.02.2020 17:42 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.