Люди-це світ жорстокий,
Не бійся, іди до мрії.
Удвох всеодно одинокий,
Та не покидай надії.
Журбой не плекай лиха,
Воно спить доки щасливий.
Розрада, маленька втіха-
Твій погляд дитячо-примхливий.
Серця розбивають дощі,
Що ллються змерзлим у душу.
Не зволікай, мерщій!
Я зігріти тебе мушу.
Життя-це буремна хвиля,
Підкорюй її до безтями.
Я буду поруч і біля,
Доки смерть не прийде за нами.
25.01.20
Жорстокий св т
© Copyright: Лина Денисенко, 2020
Свидетельство о публикации №120012505993
Свидетельство о публикации №120012505993
Рецензии
