Давно нема стежинки у пшениці
і там немає тих, хто біг до залізниці,
де на стежинці миготіли банти із стрічок
у тих маленьких, милих діточок.
Вони були такі щасливі на той час,
випереджали одна одну кожний раз,
коли ходили з мамою до папи,
а він любив усіх їх пригортати.
Було це так давно, а ніби то недавно
коли усім разом там так було забавно,
лише той час так швидко пролетів,
а якщо глянеш, ніби то й не жив.
Укр. Давно нема стежинки у пшениц1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2020
Свидетельство о публикации №120012502527
Свидетельство о публикации №120012502527
Рецензии
