Степ, вiтер колючий, лiд, снiг...

            ***
Степ, вітер колючий, лід,сніг,
Хурделиця виє, співа,
Простіть мені, мамо, мій гріх,
Не йду, що не їду сама...
Несила збагнуть, зрозуміть,
Донбас сколихнула війна,
Всі довгі, як п"ять лихоліть,
Ні спокою ночі, ні сна...
Колись я дістанусь додому,
Заметів в степах не злякаюсь,
Знайду я могилу знайому,
Навколішки впавши покаюсь...
Впаду я матусі до ніг,
Заплачу, здригаючись гірко,
Слізьми розтоплю синій сніг,
Аж поки не виткнеться зірка...
Степ, вітер колючий, лід, сніг,
Хурделиця виє, співа,
Простіть мені, мамо, мій гріх,
Не йду що, не їду сама...
Несила збагнуть, зрозуміть,
Донбас пожирає війна,
Всі довгі, як п"ять лихоліть,
Ні спокою ночі, ні сна...

          ***


Рецензии
Ирина, спасибо Вам за прекрасные стихи.
***
Донбас сколихнула війна,
нема ні спокою, ні сна.
Ой, де ж довгожданна весна,
нікому і діла нема...
***
С уважением, Ирина.

Ира Ирина Каменская   04.02.2020 00:24     Заявить о нарушении
Спасибо, Ирочка, за отклик, большое спасибо. Удачи, радости, весны, хорошего самочувствия ! С уважением,Ирина, Донецк.

Ирина Боговина   14.02.2020 23:31   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.