Василий Стус. Как наяву, свет будто б твоим стал..

Как наяву, свет будто б твоим стал,
что ошалев свалившимся богатством
этого дня, я счел за святотатство:
блуждать по лесу, идти промеж отав,
топча тот ряст*, или в заре узнав
возврат своих греховных прав.
Вернись назад, и добротою хвор,
растай росой туманной между трав.

*топтать ряст - фраз.оборот, ходить по земле, жить

Оригинал:

Василь Стус. Так явно світ тобі належить став...

Так явно світ тобі належить став,
що вражений дарованим богатством
оцього дня, відчув як святотатство:
блукати лісом, йти межи отав,
топтати ряст, аби спізнати в зорі
наближення своїх гріховних прав.
Вертай назад, і добротою хорий,
розтань росою димною між трав.


Рецензии