Крiзь сон...

Перший промінчик ласкаво
долі шепоче: - Кохай!
Вранішня казки - забава...
Серце бринить... - Та нехай!..

Сонце промінням, як кішка...
лиже простори смачні...
- Я помилуюся трішки!..
Мрії ще десь уві сні...

Поглядом скреслим в долину
душу свою пожену!..
Потім... в минуле полину...
Щастя знайду пелену...

Поналиваю ним вени...
Душу заллю до країв!
- Так безпорадність шалену
вичавлю з долі плаїв*!..

Посмішку клею люстерку...
Хай зігріває житло...
- Раннє проміння під серцем
ковдрою стелить тепло...

                24.01.2020 р.

Картина Михайла та Iнеси Гармаш.

*плай - стежка


Рецензии