Листки

Привіт,
Я не в місті...
Я вимощу дні в пурпурове намисто!
Це осінь, пробач, розцілує навмисне
І випорхне птахом, допоки ми чисті
Листки...
Я хочу так Жити і розуміти,
Що не ми
Шукаємо відстань у кожному слові...
Учора розмови, ще вчора розмови,
А  лі-та-ки
Розкидають знову, розкидають знову!
На карті є місто таке пречудове...
Послухаю осінь -
Вона твоє слово!..

Твій світ -
То екскур-сіа.
Ти не зачіпай мого, я тобі винна
Солодкі богемні світанки і вина.
А осінь - кохає, а осінь - невпинна?
Чекай, то не вірші, чому ти не пишеш?
Тут сум затісний миготінням розкішним...
Листи в телеграмі - вони хаотичні:
Порвати думки - ти вже мій, я вже інша!..
А осінь чарує, а осінь де діти?
І жити тобою,
Як листям летіти?..
Лети,
Я хочу так жити і розуміти,
Що не ми
Шукаємо відстань у кожному слові...
Учора розмови, ще вчора розмови,
А лі-та-ки
Розкидають знову, розкидають знову!..
...на карті є місто таке пречудове.
Послухаю осінь - вона твоє слово.
Листки...