Райнер Мария Рильке Ева

Храма дикий вечный завсегдатай,
Подошла она вплотную к розе               
С яблоком и в яблочной же позе,
Как была — невинно-виноватой,

Потому что созревал в ней плод
С той поры, как с вечностью любовно
Порвала она, беспрекословно
На землю сойдя продолжить род.

Ах, тот край ведь был совсем не плох!
Ей хотелось там пожить, где звери
Мирно у ее играли ног.

Только муж был с нею очень строг
И увел ее он, в смерть поверя.
Да и мало был знаком ей бог.


Переклад на українську мову:

Храма завсідник, вкрай дикувата
Підійшла вона впритул до рози
З яблуком та в яблучної позі,               
Як була -  невинно-винувата,               
               
               
Бо зростав і зрів у неї   плід
Відтоді, як з вічністю любовно               
Порвала  стосунки,  безумовно
На землю зійшла продовжить рід.

Ах, той край набриднути не встиг,
Мріялося  жити там, де звірі
Мирно у її снували ніг.
 
Звабив чоловіка темний рок,
Він  повів ЇЇ, у смерть повірив.
Та й замало був знайомий бог.




Стихотворение: Райнера Мария Рильке

Иллюстрация: полотно Ивана Марчука "Ева"