А найважча на світі робота – від тебе іти.
Відчувати на спині твій погляд, та не озиратись.
Залишати тебе і від тебе іти – форма страти.
Слава богу, іти – це іще не палити мости.
Ці розлуки… Я так і сказав би – «трикляті» – про них.
І не знаю, які з них страшніші, – короткі чи довгі.
У розлуки з любов’ю – найважчі на світі дороги,
по яких ми йдемо через біль од весни до весни.
Я виходжу і знаю – ніхто не чекає, як ти,
і ніхто так, як ти, не уміє про зустріч молитись...
Серед всіх, хто у мандрах, я – найщасливіший у світі,
бо найлегша робота на світі – до тебе іти...
А найважча на свiтi робота - вiд тебе iти. Романс
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120012110668
Свидетельство о публикации №120012110668
Рецензии