Хтось занурився в майбутнє,
хтось у фантастичне,
хтось пройнявся у античне,
хтось в доісторичне.
Лише я в своє минуле,
яке пам"ятаю,
в яке заглянути кортіло,
нагоди все чекаю.
Воно як марево у спеку
від мене відступає,
а те, минуле та далеке
мене вже не чекає.
І в мене виникло бажання,
бажання у майбутнє,
лише в думках, я все ще маю
на те, що незабутнє.
Укр. Воно як марево у спеку
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2020
Свидетельство о публикации №120011907053
Свидетельство о публикации №120011907053
Рецензии
