Віра в слово у поетів
По сусідству із маразмом,
Словом, наче кулеметом,
Ціляться в коня-Пегаса.
Вірять у предтечу слова
Навіть незначним подіям,
Бо ніщо не випадково -
Слово світом володіє.
У словесну матеряльність,
Коли слово - аж гаряче.
Коли може на реальність
Вплинути чуттєво-лячно.
У завіти, що збуватись
Здатні, як по гороскопу,
Варто тільки написати,
Лист до відьми з конотопу.
У можливість, як конструктор
Скласти з слів життєвий план,
Лихо й сльози - обминувши,
Квітом скрасивши талан.
Та натхенний спалах віри
Часом можуть загасити
В лоб сказавши: чорношкірий
Раб стоїть за повелителем.
Без раба - слів пустоцвіти
Опадатимуть під ноги.
І словесні заповіти
Не ставатимуть законом.
Автор - це лише обгортка,
Яка вірить в свій талант,
А за ним - як із гальорки,
Слів видніється гарант.
В дпов сти-15
© Copyright: Хохол Хохотович, 2020
Свидетельство о публикации №120011806943
Свидетельство о публикации №120011806943
Рецензии
