В мороз тріскучий чи густу сльоту
пливуть гріхи омиті за водою,
а в звільнену душевну пустоту
уже нових пакуємо сувої…
Кого й чому христили до Христа,
коли купелі ще були не святом?
Обряди ці творили неспроста –
щоб кожен почувався винуватим!
З Йордану Водохрещу принесли,
щоб перестали бути ми собою,
а заблукавши в нетрях Кабали, –
у ополонку скопом, з головою…
Життя одне і жити варто так,
щоб Вічність зустрічати із любов’ю,
бо підлу душу не спасти ніяк,
а гріх можливо змити тільки кров’ю!
18.01.2020
Водохреща
© Copyright: Олександр Мачула, 2020
Свидетельство о публикации №120011806837
Свидетельство о публикации №120011806837
Рецензии