Шлейф запахів розсіявся в повітрі
і як метелик дівчина не йшла-пурхала
і я спіткнувся об її зелені очі хитрі
але від долі не втечеш-вона це знала...
Ти посмішку намалювала на обличчі
симпатію взаємну ніяк ти не сховаєш
повір після розмови ми стали ближче
і я тобі сподобався...якщо ти згадаєш...
І з пам'яті почуття нікуди не зникли
застрягли в серці моєму занозою немов
хоч може к стосункам ми ще не звикли
але нас зближує нерозгадана...любов...
Не дiвчина а мрiя-5
© Copyright: Дмитрий Погребняк 555, 2020
Свидетельство о публикации №120011505612
Свидетельство о публикации №120011505612
Рецензии
