Укр. Ог1рок

Це був голодний сорок сьомий,
а в мене шостий рік життя,
який для світу став відомий
і хто як вмів, так й виживав.
Хтось ставив сільця на зайців,
хтось в річці мідії шукав,
а я з цибулі рвав цибки
і ними голод тамував.
А на леваді за селом
бригада овочева,
там бригадир з наглядачем
чатує повсякденно.
Працівникам не дозволяли
вживати огірки й томати
та кожний раз перешкоджали
в кишенях щось тримати.
А хто ховав хоч огірок
від тих наглядачів
того чекав у центрі строк
за тих зелених огірків.
А я того всього не знав
у свій неповний шостий рік,
і лише голод тамував
у той жахливий вік
І я попрямував до мами
у ту бригаду за селом,
щоб голод  втамувати не цибками
хоча б маленьким огірком.
Коли дістався до бригади
я зупинився на дорозі,
де огірок до себе вабив
якого мати був не в змозі.
До мене мама підійшла
з сльозами на очах,
за руку як колись взяла
та повела на шлях.
І я попрямував додому
без мами, огірка й томата,
і гірко стало вже самому
життя це коротати.

  ( повтор )