Моя разница

пер. с укр. стих. Святослава Вакарчука
"Для мене справді є різниця де..."

Не всё равно мне: "где", "куда", "откуда",
Кто пятится назад, кто движется вперёд,
Кто друг и брат кому, а кто - иуда,
Кто на коленях, кто на цыпочки встаёт.
Я путь, как выбор, каждый уважаю.
Но не приемлю я советов маскарад,
Как мне достичь желаемого рая,
Ползущему путём, ведущим через ад.

Мне что, закрыть достоинство в "каптёрку"?
Мне половчей щеку подставить "берцам" зла -
И тянущим на плечи гимнастёрку,
И тем - молящимся на голову козла?
У каждого грехи и раздвоенья,
О жизни каждый вам расскажет сто речей.
И радости слеза, и огорченья
Глаза нам старит. Но нет лика без очей.

Безликим быть не может государство,
Как без лица не может быть людей.
Овечьим волкодавы правят царством -
Какая разница, сатрап ты иль халдей?
И если нет зубов, как не бывало,
Какая разница - вам сало, лимонад
Или жевать резинку сериалов...
Вас утром поведут на мясокомбинат.

Согласен, всем задать... к чему душа готова,
Но можно ль всех заткнуть запаренной половой?

Державу строим мы или колхоз?
Историю мы пишем или сказку?
Приятны нам фанфары под наркоз,
Или мы стойко выдержим фиаско?
Не безразлично мне, как, с кем и где,
Кто там готов со мною побрататься.
Не выдержит держава без людей,
Какие волкодавов не боятся!

оригинал

Для мене справді є різниця де,
Для мене є різниця з ким, куди і звідки.
Все очевидно: хтось вперед іде,
А хтось стає навколішки й навшпиньки.
А щодо того, хто кому товариш друг і брат,
На щастя кожного я право поважаю,
Але не поважаю я порад,
Як через пекло проповзти до раю.
І як підставити щоку, під чобіт зла,
І як закрити гідність у "каптерку",
І тих, хто молиться на голову козла,
І тих хто всує одягає "гимнастерку".
У кожного свій погляд на життя,
Свої слова, гріхи і протиріччя,
Старіють очі і від сміху, і від сліз,
Та не буває без очей обличчя.
Як не буває без облич людей,
І не буває без людей держави,
"Какая разница, под чем, под кем и с кем",
Коли овець зганяють вовкодави.
Коли нема зубів, вже все одно,
Жувати шоу, чи смоктати серіали,
Яка різниця – сало, чи попкорн,
Коли тебе на мило готували.
Ви кажете, що кожного колись потрібно врешті-решт нагодувати,
Я згоден з цим, але навіщо всім солодку вату в душу заганяти?
Ми творимо державу, чи колгосп?
Ми пишемо історію, чи казку?
Ми хочем без наркозу – перемог,
Чи хочемо під опіум – поразки?
Для мене справді є різниця де
І хто, і з ким готовий побрататься,
Не проживе держава без людей,
Людей, що вовкодавів не бояться".