Пробач мені, я дещо розумію,
Повинно було бути все не так.
Але тебе я не тримаю за повію,
Хоча любов тілес корисною була б.
Така ж закрита і відкрита мимоволі,
Таку ж енергію і сієш і береш,
Мені з тобою дні проводити доволі.
Ці тонкощі, нажаль, з души не прибереш.
Не зміг з тобою бути бо ввімкнулась совість:
Що я крім ласк міг пропонувать тобі?
Та розумію: все одно пішло б на користь,
Але початком би подальшої журби...
Ще раз пробач, але повір, все чесно:
І я одружений, і маю свою честь,
Але сумісний відпочинок наш це зовсім не даремно
Бо він початок нового життя: в твоїм я володінні весь!
19.05.2019
SV
© Copyright: Павел Пата, 2020
Свидетельство о публикации №120010213357
Свидетельство о публикации №120010213357
Рецензии