Без любові душа наче тіло без серця,
Нежива вже вона, меньше кроку до смерті!
І немає, нема,тут ніяк повертання,
Це була лише мить, мить неначе остання!
Повернися, любов,душу ти звесели,
Нехай буде все знов, як було до війни,
Нехай мати й дитя живуть у віках,
Нехай дУші покинуть ненависть і страх!
Найціннішою буде нехай лиш людина,
А країнонька буде і сИльна й єдина,
Щоб достойно в країні людина жила,
Щоб з любов'ю до щастя шляхОм своїм йшла!
Без любов душа...
© Copyright: Валентина Пащенко 2, 2020
Свидетельство о публикации №120010210333
Свидетельство о публикации №120010210333
Рецензии