Туманний ранок

Туманний ранок над Дніпром
Усіх нас радо зустрічає,
Неначе птаха, так крилом,
Чуттєво й ніжно обіймає.

В тумані тім скупаюсь я,
У нім я хочу потонути,
Видно його іще здаля,
Обійми ті хочу відчути.

Він, наче сіра пелена,
На дотик ще його не знаю,
Хочу побути в нім одна
І йому пісню заспіваю.

Туманний ранок так мине,
Торкнеться всього, що захоче.
Та пелену знов підійме
Й погляне щиро в мої очі.

Та не багато ранків тих,
Які туманом нас чарують,
І навіть вітер уже стих,
А подих ранки ті тамують.

31.12.2019 р.


Рецензии