Звіринець
Пробачте мене за щирість,
За те, що така відверта,
За те, що провладних «звірів»
У віршах я лаю вперто.
Бо є в нас «вовки» у владі,
І «лиси» там є, й «шакали»,
Швидкі до грабунку й зради, -
Бо свій народ обікрали!
Можливо самі ми винні,
Що є у Верховній Раді
І «свійські захланні свині»,
І «вівці» там є провладні?
Державне в них є «корито»,
Що, звісно, достатку повне, -
Їдять, вже по горло ситі,
Із нього і «свині», й «овни»,
Байдужі «лінивці» й «лиси», -
Такий контингент строкатий,
Що знає лиш «дідько лисий»
Чого нам від них чекати!
А був би «Лев» благородний,
Щоб «братії» дав пораду,
Що слуги вони народні
І поміч усім громадам!
Та, де наш той «Лев» сердитий,
І як нам його впізнати,
Коли всіх псує «корито»
І царські зручні палати?
Листопад 2018 р.
Зверинец
© Copyright: Карпенко Наталия, 2019
Свидетельство о публикации №119122806479
Свидетельство о публикации №119122806479
Рецензии