Переклад вирша Ганни Ахматовойи

Песня последней встречи

Так беспомощно грудь холодела,
Но шаги мои были легки.
Я на правую руку надела
Перчатку с левой руки.

Показалось, что много ступеней,
А я знала - их только три!
Между кленов шепот осенний
Попросил: "Со мною умри!

Я обманут моей унылой
Переменчивой, злой судьбой".
Я ответила: "Милый, милый -
И я тоже. Умру с тобой!"

Это песня последней встречи.
Я взглянула на темный дом.
Только в спальне горели свечи
Равнодушно-желтым огнем.

А. Ахматова



Пісня останньої зустрічі

Безпорадно хололо в грудях,
Але кроки легкі були ці.
В рукавичках заплутались руки,
Й чомусь ліва на правій руці.

І здалось, що сходинок купа,
А я знала - їх тільки три.
Осінь в кленах шепоче скупо
Й дуже тихо:"Зі мною вмри!

Бо я зраджена скрізь мінливо-
Сумовитою злістю долі!"
Я у відповідь їй:"О, мила,-
Я також. Тож помру з тобою!"

Пісня ця про зустріч останню.
Озирнулась на темний дім.
Там жовтіли свічки у спальні
У байдужому геть вогні.