БОкС-24

В долі жінки - місце мужа,
Є цетральним та почесним,
Бо сама навряд чи здужа -
Дітвору на ноги звести.

Діти хатою розлізлись,
Як нашестя тараканів -
Хто на ліжку, хто на кріслі,
Хто з ногами вліз у ванну.

Хто розбив, а хто нашкодив,
Не встигають очі вгледіть
Як збирати по одному,
Не зігнати в купу Тедді.

Старший з фізики задачу -
Не второпа, як зробити,
А молодші бються - й здачу
Віддає останній битий.

У кутках стояти струнко -
Дітям Бог допомагає,
Бо не буде подарунків -
Від святого Миколая.

Кому борщ, а кому кашу,
Кастрюлі киплять на плитах,
Як поїли чемно старші -
Йдуть молодші до корита.

Поцілунки - і прохання,
Розмальований щоденник,
Казка на ніч і зітхання,
І поцуплений гривеник.

Пізній шурхіт в коридорі -
Чоловік прийшов із гулянки,
Стусани і сльози-зорі,
І безсоння до світанку.

Смска від подруги -
Що, моляв, нема любові,
Чоловік слабкий й наруга,
Безхребетним його зробить.

Треба з ласкою, з душею,
Бо пригріє інша дівка...
Слід кохати, як Жофрея
Полюбила Анжеліка.

Крик і плач, ранковий безлад,
Тарілки, ложки, виделки.
Дума жінка, як би щезнуть
Хоч на день із цього пекла.