В дпов сти-4
За редакторським столом,
Засидівся проф з письментсва,
Бючи двадцять літ чолом.
Його тішила важливість
Непомітної людини -
З його підпису вершились
Житія всевладних чинів.
Знав він прізвища всіх замів,
Й головних нікчемні звички -
Кілька зайвих кілограмів -
Він набрав, поки не вивчив.
Закапелки ієрархій,
Коридорів повороти,
Як пройти, щоб генеральний
Не встиг висловитись проти.
Був прискіпливим, уважним,
Бачив помилки до коми,
Своїм виглядом поважним -
Вмів здаватися вагомим.
Але якось машинально -
Помилився в низці прізвищ,
І не те, щоб кардинально -
Хоча й буква - не для ігрищ.
Це приблизно як зробити -
Із Іська - пана Піська,
Із Хропка, який з візитом
Фонд відвідував, - Жопка.
Помилився - дуже влучно,
Наче знав людину близько,
Та директор сином сучим
Обізвав за ту описку.
Помилився - розписався
В кадрах прізвищем своїм,
Ну і справді - нащо здався
Якщо зверху вдарив грім.
Свидетельство о публикации №119122705836