Ми ходили послухати тишу – ми давно домовлялись... Це поруч...
Не потрібен смиренний тролейбус. І нервове таксі не потрібно.
Ми наслухались голосу міста, ми від звуків утомлено-хворі.
Ще хвилина, ще мить галаслива – і до натовпу станем подібні.
Тиша – поруч, нема таємниці, хоч у тиші немає адреси.
Просто, тиша – та аристократка, що на світі живе особливо.
Тиша – вихована світла пані, що підстав не дарує для стресу.
Ми її поважаємо щиро за характер її непримхливий.
Ми давно домовлялись, тут поруч, – ми ходили послухати тишу...
Хтось спитається: як це і де це, ми у відповідь скажем: не знаєм.
Знаєм тільки, що тиша приходить, як стискаєм обійми сильніше,
і тоді ми не чуєм на світі вже нікого – лиш тих, що кохаєм...
Ми ходили послухати тишу - ми давно домовлялись
© Copyright: Миклош Форма, 2019
Свидетельство о публикации №119122700245
Свидетельство о публикации №119122700245
Рецензии