Тільки той, хто душі не має –
не пізнає душевних мук…
Дуже швидко вже день згасає,
але я не складаю рук,
все працюю й працюю вдома.
Де й беруться турботи всі!
Лиш тоді, як підкосить втома –
упаду, як маленький сніп.
Хоч болять мої бідні руки,
але то – не душевний біль.
Хай душа лиш не знає муки,
щоб не виїла очі сіль.
Хай душа лиш не знає горя,
чи самотньої пустоти,
а невдачі – вона поборе,
якщо твердо йти до мети.
Жовтень 2018 р.
Пусть душа не знает мук
© Copyright: Карпенко Наталия, 2019
Свидетельство о публикации №119122606503
Свидетельство о публикации №119122606503
Рецензии