Iлюзii

Падає, падає сніг!
Сніг, – той що перший… Й не тане.
Думками ми чинимо гріх!
Захоплено й філігранно.

І сила єднає обох.
Притягує і чарує.
Це сила під назвою: «Бог»,
Той – що серцями мандрує.

Бог, що живе в тобі –
Творення у безкінечність.
Очі мої голубі –
В карих знаходять безпечність.

Ким я для тебе є?
Що нам залишить осінь?
Дощ, що невпинно ллє..?
Чи ж чистого неба просинь?

© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2019
02.12.2019
22:41
Всі права застережені. Будь-яке використання потребує  письмової згоди автора.


О


Рецензии