Степану до Дня народження на укр. яз

ЗізнаЮся (зАким п'яна),
що закохана в СтепАна;

спонукають до любові
пишні вуса СтепанОві...

Щира пОсмішка - за ними;
жартом - мертвого підніме,

бо веселу має вдачу;
ту закалку ще - козачу...

З вогниками добрі очі
спалюють серцЯ жіночи;

на гачок і я попала,
чую, людоньки, пропала(!)

Бас потужний Стьопа має,
в хорі партію тримає;

шкОда, бачимо йогО -
лиш на Паску та Різдво.

Винахідливий занадто:
в церкву (каже) - йду на свято,

а у буден день простий
мОлиться Степан святий

Богу за брата земного
поки той долА дорогу

і мандрує на автО,
де не був іще ніхто.

Штефко наш - рибак, грібник,
дідо, батько, чоловік...

На усе - замало часу,
але може "дати джасу"

він у ролі тамади;
тут без ньОго - нікудИ,

бо компании - душа;
"з вух звисає в нас лапша" -

"бандилюги" ШтЕфан гне,
навіть оком не моргне.

Як серьозно говорити, -
важко Стьопку не любити,

він до тОго надається,
тягнеться до нього серце...

Нині настрій знов - святковий,
з Днюхов, Стьопчик, будь здоровий!


20/12/19/