Кожний раз я дивлюся, як сніг з неба злітає,
де весною у полі, я кохання зустрів,
лише я журавлів, все ще в зиму чекаю,
а вони всі летять до своїх берегів.
І вона як вони, в себе вдома лишилась,
та чекає на літо, як і ті журавлі,
і за всі ці роки, у собі не змінилась
прикипіла душею до своєї землі.
Лише ті журавлі, навесні прилітають
і на зиму летять, до своєї землі,
а вона як і я, журавлів проводжає
що летять у туман і у морок імлі.
Укр. У морок 1мл1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119122004499
Свидетельство о публикации №119122004499
Рецензии